Тема: Загальна характеристика частин мови. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета:

• поглибити знання про морфологію як розділ науки про мову, його зміст і завдання; формувати вміння розпізнавати самостійні та службові частини мови в реченні та тексті; усвідомити різницю між самостійними та службовими частинами мови; повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак іменників;
• розвивати вміння і навички розпізнавати вивчені частини мови в реченнях, розуміти їхню роль у мовленні, визначати відомі граматичні ознаки; збагачувати активний словниковий запас учнiв;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і повагу до батьків, родини, роду.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з елементами повторення та поглиблення.

Обладнання: підручник (О.В. Заболотний, В.В. Заболотний), опорний плакат “Мати - морфологія”, роздавальний матеріал, дидактичний матеріал

Епіграф до уроку:

…Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая…

(Т. Шевченко)

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Аналіз контрольної роботи Орфографічний диктант із коментуванням

Запорізький, студентський, водограй, відеокамера, льотчик-космонавт, сімдесятиріччя, більш-менш, батько-мати, хліб-сіль, перекотиполе, міні-диктант, екс-президент

ІІІ. Настановчо-мотиваційний етап. Оголошення теми, мети й епіграфа уроку

Учитель. Діти, сьогодні ми з вами розпочинаємо вивчення нового розділу української мови, який має назву «МОРФОЛОГІЯ». Вивчаючи цей розділ, ми поглибимо знання про кожну з частин мови. Діти, давайте повторимо, з якими розділами мовознавства ми вже знайомі.

1. Вікторина «Знавець розділів мовознавства»

Який розділ мовознавства вивчає правила правильного написання слів?

• Що вивчає словотвір?
• У якому розділі вивчаються правила правильного написання слів?
• У якому роздiлi вивчається слова іншомовного походження, синоніми, антоніми, історизми, неологізми тощо?

Отже, сьогодні ми з вами розпочали знайомство з розділом лінгвістики, який вивчає що? (робота з опорною схемою «Розділи мовознавства» - ДОДАТОК 1)

Учитель. Запишіть тему уроку «Загальна характеристика частин мови. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль» та епіграф.

На сьогоднішній урок я висуваю перед вами такі завдання:

• ознайомитись із розділом мовознавства «Морфологія»;
• вміти розрізняти самостійні та службові частини мови;
• повторити й поглибити знання про іменник як частину мови;
• звернути увагу на роль родини, сім’ї у житті людини

Погляньте, будь ласка, на епіграф нашого сьогоднішнього уроку. Прочитайте його.

2. Робота з епіграфом. Бесіда

Ви згодні зі словами Кобзаря? А чому ви так вважаєте?

Учитель. Слова, що записані на дошці, ˗ це своєрідний епіграф до лексичного матеріалу, який буде використано на уроках протягом вивчення розділу «Орфографія. Морфологія». Дидактичний матеріал висвітлюватиме тему «Я і родина». Говоритимемо про сімейні цінності, традиції, відносини у родині.

ІV. Актуалізація опорних знань

1. Робота з опорним плакатом “Мати – морфологія”

Учитель. 6 клас, погляньте, будь ласка, на дошку, зверніть увагу на плакат. На ньому зображена молода мати, у якої є 10 дітей, а звуть її Морфологія. Здогадуєтеся, хто її діти? Так, це частини мови. Діти подарували матері буси, намистинки яких нагадують їй про кожного з дітей. Але у Морфології порвалося намисто, а намистинки розсипалися.

Автор відомої збірки «Диво калинове» Дмитро Білоус у своєму вірші «Злитки золоті» називає частини мови намистинками, золотими злитками. Давайте за допомогою цієї поезії відновимо намисто Морфології і повторимо частини мови. (В учнів є намистинки, на яких написані назви частин мови, коли учитель зачитує уривок, характерний для тієї чи іншої частини мови, учень підходить до плакату, чіпляє намистинку і наводить приклад тієї частини мови – ДОДАТОК 2)

«ЗЛИТКИ ЗОЛОТІ»

Чи ти задумувавсь, відкіль оті

У нашій мові злитки золоті?

Як намистини, диво калинове –

Частини мови!

Який співець, поет, який письменник

Уперше слово вигадав – іменник!

Іменник! Він узяв собі на плечі

Велике діло – визначати речі, -

Ім’я, найменування і наймення:

Робота. Біль. І радість і натхнення.

Ну, а візьмімо назву – дієслово,

Само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу на нього не навів,

а вже до півдесятка дієслів!

Прикметник дасть іменнику – предмету

Якусь ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі

Число речей, порядок при лічбі.

А поспитай звичайного займенника,

За кого він у мові? За іменника!

(хоч може цей наш скромний

посередник замінювати і числівник,

і прикметник).

Прислівник звик, незмінюваний в мові,

Ознаки різні виражать при слові,

Сполучник каже: скромну роль я маю,

Але слова у мові сполучаю.

І частка мовить: слово я службове,

Але людині чесно я служу.

І , будьте певні, в інтересах мови

І так, і ні, де треба , я скажу.

А вигук може пролунать, як дзвін,

У мові, мабуть, найщиріший він!

“Ура! – гукнеш ти неодмінно. –

Сьогодні з мови я дістав “відмінно”!

Частини мови! Назви наче й звичні,

Полюбиш їх – красиві, поетичні!

“Відмінно” заслужив ти. Знав – чудово.

Це за любов найвища з нагород.

Хто ж так назвав оці частини мови?

Назвали вчені. Й підхопив народ!

 

Яку частину мови не згадано? (прийменник – службова частина мови, яка служить для вираження зв’язків між словами в реченні: біля, про, у, до, в , на, з тощо)

 

V. Сприймання і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Опрацювання таблиці «Частини мови» (форзац підручника)

• Скільки в українській мові частин мови, давайте порахуємо?
• На які групи поділяються частин мови?
• Скільки самостійних частин мови?
• Скільки службових частин мови?

2. Проблемне питання: Скажіть, будь ласка, чому в українській мові є 10 частин мови, поділяються вони на 2 групи: самостійні – 6 частин мови, службові – 3 частини мови, разом – 9, а ми говоримо про те, що усього 10 частин мови?
3. Робота з підручником (стор. 76)
4. Розподільна робота з ключем

Якщо ви правильно розподілите частини мови у колонки, то зможете прочитати продовження вислову Всякій матері…, підкресливши другу від початку букву.

З’їхати, освіта, одягти, звичка, поведінка, сміливий, сім, миленька, сіяти, Олегів, стримав

Іменник

освіта

звичка

поведінка

 

Дієслово

з’їхати

одягти

сіяти

стримав

писали

 

Прикметник

сміливий

миленька

Олегів

 

Числівник

сім

Ключ: …свої діти милі

5. Колективна робота з текстом

- Прочитати текст. Дати назву. До якого стилю він належить, яка його ідея?

Життєвий шлях людини, її доля значною мірою залежать від родинного оточення, здобутої освіти, виховання. Прищеплені в сім’ї цінності, набуті звички визначають поведінку людини упродовж усього її життя. Пригадайте, наприклад, біографію нашої славетної поетеси Лесі Українки. Її вроджений талант розвивали батьки, залюблені в українську народну культуру. За написаними Лесею сценаріями відбувалися родинні фольклорні вечори. Мати Лесі, письменниця Олена Пчілка, готувала дочку до самовідданої літературної праці. Перший надрукований вірш Лесі Українки був святом для всієї родини.

У сім’ї кожен із нас чекає обнадійливого, схвального втішного слова. Ця підтримка допомагає повірити в невичерпні внутрішні необмежені сили, закладені в природі людини.

- Зверніть увагу слів якої частини мови найбільше? Половину словникового складу мови налічують саме іменники.

- Назвіть іменники з тексту. На які питання вони відповідають?

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

А тепер давайте відпочинемо і трішечки порухаємося.

У дорозі всі стомились,

Адже добре потрудились.

Тож давайте для розрядки

Зробимо кілька вправ зарядки.

Руки - вгору, руки – вниз,

На сусіда подивись.

Руки – вгору, руки – в боки,

І зроби чотири кроки.

Раз – присіли, два – устали,

Пострибали, пострибали.

За столи тепер сідаймо, за знаннями вирушаймо.