Тема: Особливості будови опису місцевості. Усний твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень у художньому
Мета:
- удосконалити мовленнєво-мислительні вміння складати усні твори за складним планом, обираючи відповідний ситуації спілкування й комунікативного завдання стиль мовлення, використовуючи різні типи мовлення, зокрема твір-опис місцевості;
- розвивати вміння здійснювати змістовний, композиційний і мовний аналіз художнього тексту з елементами опису місцевості, сприймати письмовий текст, розуміти та оцінювати його; усно створювати власні твори-описи місцевості в художньому стилі на основі власних спостережень і вражень;
- виховувати повагу та любов до рідного краю (вулиці, села)
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь
Обладнання: підручник (Українська мова. 8 клас. О.В. Заболотний, В.В. Заболотний), дидактичний матеріал
Епіграф до уроку:
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі…
У рідному краї і серце співає.
М. Бакай
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Настановчо-мотиваційний етап. Робота з епіграфом
Бесіда. Як ви розумієте слова українського поета-пісняра Миколи Бакая?
ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань. Колективна робота з текстами
- Прочитати. Довести, що кожен з поданих уривків є описом місцевості. Для чого складаються такі описи? Визначити стиль уривків. Свою думку обґрунтувати. В якому з уривків автор прямо висловлює оцінку побаченого? В якому робить це за допомогою відповідно дібраних художніх засобів? Навести приклади.
І. Невеличка пасіка стояла в балці на косогорі в садочку. Супроти неї, по другий бік балки, стояла крута гора, як стіна, вся зверху вкрита густим лісом, а внизу густою ліщиною.
Коло пасіки росли в балці старі садки, а між ними подекуди стояли здорові дуби з густим темним листом, ніби скелі. Балка вилась попід горою й ховалась в старому липовому лісі. В садках було ще знать окопи та ями, зарослі терном і ліщиною. То було померле село, може, знесене татарським або польським мечем та вогнем.
За І. Нечуєм-Левицьким
ІІ. За Печерським монастирем, на відстані п’яти-шести верст за течією Дніпра, на правому високому його березі темнів кошлатими деревами непрохідний ліс. Він то здіймався зеленими схилами, наче висока стіна, то спускався м’якими хвилями в широкі й глибокі улоговини й, розширюючись, біг у далечінь сизим серпанком. Тут стояла стояла садиба, оточена господарськими будівлями й десятком хат.
Одноповерховий, досить довгий будинок, критий червоною черепицею, виглядав із зелені саду надзвичайно привабливо. З височини він привітно дивився на велику улоговину з блискотливим ставом, за яким високою горою підіймався ліс. Краєвид був і розгонистий, і привільний, і сповнений невимовного чару.
За М. Старицьким
Словник. Балка – яр з пологими схилами.
Улоговина - велике заглиблення у рельєфі місцевості, западина з пологими схилами.
Садиба – житловий будинок і господарські будівлі з прилеглими до них садом, городом, що разом є окремим господарством.
ІІІ. Формування практичних умінь опису місцевості. Підготовка до роботи над твором
Роботу над твором-описом місцевості слід розпочинати з осмислення та встановлення меж запропонованої (або самостійно обраної) теми. Так, якщо йдеться про твір-опис на тему “Моя вулиця”, потрібно поміркувати, що саме і в якій послідовності потрібно описати, щоб відтворити виразну картину місцевості. Слід пам’ятати, що йдеться саме про опис місцевості, а не розповідь, скажімо, про історію вулиці, походження її назви або людей, які тут мешкають. Тему буде розкрито тільки в тому разі, якщо основну частину тексту буде становити опис.
Наступним етапом підготовки до твору є добір робочих матеріалів.
Дібравши робочі матеріали до твору, потрібно перейти до складання його плану.
Відомо, що текст має таку структуру: зачин (вступ), основна частина (виклад) та кінцівка. Зачин готує до сприйняття того, про що йтиметься у тексті, у основній частини розкривається тема тексту, кінцівка є логічним завершенням викладеного.
Для тексту учнівського твору зачин, виклад і кінцівка є обов’язковими. Структура учнівського твору має бути відбита передовсім у плані.
Елементи розповіді (наприклад, про те, коли було забудовано вулицю, чиїм іменем чи на честь якої події її названо або ж коли і за яких обставин автор твору вперше на цю вулицю потрапив) цілком доречно використати у зачині твору. Проте такою розповіддю, якою цікавою вона не була б, не слід захоплюватись, адже обсяг зачину не повинен перевершувати 1-3 речень
Елементи роздуму можна застосувати у кінцівці твору (Мені ця вулиця видається найкращою (чому?), тому що... Хрещатик – улюблена вулиця киян (чому?) через те, що... )
Складаючи твір-опис місцевості в художньому стилі, необхідно вживати слова не лише в прямому, а й переносному значенні, застосовуючи такі художні засоби, як епітети, уособлення, метафори. Текст твору виграє від доречного використання порівнянь.
- Перевірка наявності самостійно дібраних робочих матеріалів до твору-опису рідної вулиці.
- Опрацювання таблиці.
Орієнтовний план твору-опису місцевості (зразок)
І. За яких обставин я потрапив у цю місцину. Де вона (галявина в лісі, берег моря, вулиця міста тощо)
ІІ. Якою ця місцевість є.
- Що найперше впадає тут у вічі.
- Її протяжність (розмір).
- Рельєф (підвищення, впадини, водойми).
- Забудова місцевості (якщо є).
- Рослинність на місцевості (якщо є)
ІІІ. Загальне враження (що подобається, а що, можливо, ні).
|
- Колективне складання за зразком щойно опрацьованого плану місцевості плану твору-опису рідної вулиці за власними спостереженнями .
План твору-опису рідної вулиці (зразок)
І. Дороге серцю місце.
ІІ. Найкрасивіша в світі вулиця.
- Історія вулиці.
- Місце розташування і розміри.
- Окраса вулиці.
- Забудова моєї вулиці.
- Найцікавіший будинок, магазини, установи тощо
- Місця відпочинку
- Озеленення
- Як змінилася вулиця останнім часом
- Вулиця вдень і ввечері (у різні пори року)
ІІІ. Моя вулиця – моя маленька батьківщина, і немає за неї ріднішої!
- Зачитування вчителем зразків учнівських творів-описів рідної вулиці
У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, без дружби немає вірності, з дружби починається людяність.
Дванадцять років тому на місці кукурудзяного поля і колгоспних ферм «виріс» молодий житловий масив. Білі багатоповерхівки височіли над землею, ніби торкаючись хмар рогачами телеантен, і самі нагадували хмари. Я і мої ровесники зростали разом із цим районом, тут нам усе близьке і знайоме.
Наша вулиця пряма і широка. Улітку тут багато зелені, адже на один бік припала лісосмуга, перетворена на затишну алею. З іншого, сонячного боку,— завжди багато квітів, проте і дерева за дванадцять років вже встигли підрости. Край вулиці виходить у поле. Із вікон верхніх поверхів відкривається чудовий краєвид — неосяжні зелені поля, які на початку літа золотяться соняшниковим сяйвом. Інший край вулиці впирається у широку автомобільну магістраль, за якою починаються приватні забудови. Хоча одноповерхові будиночки і претендують на оригінальність архітектури, я люблю багатоповерхівки. Особливо приємно дивитися на дев’ятиповерхівки з візерунками біля дахів — це будинки поліпшеного планування. Вони виділяються своєю оригінальністю. Вулиця дуже довга, а з обох її країв розташувалися «Універсами». Їх спроектовано майже однаково, тому вулиця набуває своєрідного обрамлення.
Для обслуговування жителів на території нашого мікрорайону заплановано необхідні громадські та державні заклади. Більшою мірою вони розташовуються на перших поверхах багатоповерхових будинків, за винятком хіба що магазинів і кафе. Кафе «Лотта» стало улюбленим місцем відпочинку молоді. А між будинками у затишних дворах розташувалися дитячі садочки та школи. В оточенні житлових будинків — моя школа.
Ця триповерхова споруда побудована так, що багато її вікон виходять у внутрішній дворик із клумбою посередині, на якій росте велика ялина. Перед центральним входом полум’яніють на клумбах квіти, а березова алея, яка веде до школи, створює затишок, підносить настрій.
Я люблю свою вулицю будь-якої пори, але особливо восени. Це час, коли все залите золотом, яке перемежовується з багрянцем.
Із вікна мого будинку добре простежується увесь мікрорайон, а легкий вітерець ранньої осені сповнює кімнату пахощами зів’ялого листя.
ІV. Робота над усним твором-описом рідної вулиці за колективно складеним планом з використанням самостійно дібраних робочих матеріалів
- Прослухування 3-4 усних творів.
- Колективне обговорення прослуханих усних творів.
V. Підведення підсумків уроку
VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
VІІ. Домашнє завдання. Продовжити розпочату на уроці (записати твір-опис вулиці в зошит)
|