Тема: Особливості будови опису місцевості. Усний твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень у художньому

Мета:

• удосконалити мовленнєво-мислительні вміння складати  усні твори за складним планом, обираючи відповідний ситуації спілкування й комунікативного завдання стиль мовлення, використовуючи різні типи мовлення, зокрема  твір-опис місцевості;
• розвивати вміння здійснювати змістовний, композиційний і мовний аналіз художнього тексту з елементами опису місцевості, сприймати письмовий текст, розуміти та оцінювати його; усно створювати власні твори-описи місцевості в художньому стилі на основі власних спостережень і вражень;
• виховувати повагу та любов до рідного краю (вулиці, села)

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь

Обладнання: підручник (Українська мова. 8 клас. О.В. Заболотний,                                В.В. Заболотний), дидактичний матеріал

Епіграф до уроку:

Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі…

У рідному краї і серце співає.

М. Бакай

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Настановчо-мотиваційний етап. Робота з епіграфом

Бесіда. Як ви розумієте слова українського поета-пісняра Миколи Бакая?

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Колективна робота з текстами

• Прочитати. Довести, що кожен з поданих уривків є описом місцевості. Для чого складаються  такі описи? Визначити стиль уривків. Свою думку обґрунтувати. В якому з уривків автор прямо висловлює оцінку побаченого? В якому робить це за допомогою відповідно дібраних художніх засобів? Навести приклади.

І. Невеличка пасіка стояла в балці на косогорі в садочку. Супроти неї, по другий бік балки, стояла крута гора, як стіна, вся зверху вкрита густим лісом, а внизу густою ліщиною.

Коло пасіки росли в балці старі садки, а між ними подекуди стояли здорові дуби з густим темним листом, ніби скелі.  Балка вилась попід горою й ховалась в старому липовому лісі. В садках було ще знать окопи та ями, зарослі терном і ліщиною.  То було померле село, може, знесене татарським або польським мечем та вогнем.

За І. Нечуєм-Левицьким

ІІ. За Печерським монастирем, на відстані п’яти-шести верст за течією Дніпра, на правому високому  його березі темнів кошлатими деревами непрохідний ліс. Він то здіймався  зеленими схилами, наче висока стіна, то спускався м’якими хвилями в широкі й глибокі улоговини й,  розширюючись, біг у далечінь сизим серпанком. Тут стояла стояла садиба, оточена господарськими будівлями й десятком хат.

Одноповерховий, досить довгий будинок, критий червоною черепицею, виглядав із зелені саду надзвичайно привабливо. З височини він привітно дивився на велику улоговину з блискотливим ставом, за яким  високою горою підіймався ліс. Краєвид був і  розгонистий, і привільний, і сповнений невимовного чару.

За М. Старицьким

Словник. Балка – яр з пологими схилами. 

                   Улоговина -  велике заглиблення у рельєфі  місцевості, западина  з пологими схилами.  

                   Садиба – житловий будинок і господарські будівлі з прилеглими до них садом, городом, що  разом є  окремим господарством.

ІІІ. Формування практичних умінь опису місцевості. Підготовка до роботи над твором

• Пояснення вчителя

Роботу над твором-описом місцевості слід розпочинати з осмислення та встановлення  меж  запропонованої (або самостійно обраної) теми. Так, якщо йдеться про твір-опис на тему “Моя вулиця”, потрібно поміркувати, що саме і в якій послідовності потрібно описати, щоб відтворити виразну картину місцевості. Слід пам’ятати, що йдеться саме про опис місцевості, а не розповідь, скажімо, про історію вулиці, походження її назви  або людей, які тут мешкають. Тему буде розкрито тільки в тому разі, якщо основну частину тексту буде становити опис.

Наступним етапом підготовки до твору є добір робочих матеріалів.

Дібравши робочі матеріали до твору, потрібно перейти до складання його плану.

Відомо, що текст має таку структуру: зачин (вступ), основна частина (виклад) та кінцівка. Зачин готує до сприйняття того, про що йтиметься у тексті, у основній частини розкривається тема тексту, кінцівка є логічним завершенням  викладеного.

Для тексту учнівського твору зачин, виклад і кінцівка є обов’язковими. Структура учнівського твору  має бути відбита передовсім у плані.

Елементи розповіді (наприклад, про те, коли було забудовано вулицю, чиїм іменем чи на честь якої події її названо або ж  коли і за яких обставин автор твору вперше на цю вулицю потрапив) цілком доречно використати у зачині твору. Проте такою розповіддю, якою цікавою вона не була б, не слід захоплюватись, адже обсяг зачину не повинен перевершувати  1-3 речень

Елементи роздуму можна  застосувати у  кінцівці твору (Мені ця вулиця  видається найкращою (чому?), тому що...  Хрещатик – улюблена вулиця киян (чому?) через те, що... )

Складаючи твір-опис місцевості в художньому стилі,  необхідно вживати слова не лише  в прямому, а й переносному значенні, застосовуючи такі художні засоби, як епітети, уособлення,  метафори. Текст твору виграє від доречного використання порівнянь.

• Перевірка наявності самостійно дібраних  робочих матеріалів до твору-опису  рідної  вулиці.
• Опрацювання таблиці.

• Колективне складання за зразком щойно опрацьованого плану місцевості плану твору-опису рідної вулиці  за власними  спостереженнями .

План твору-опису рідної вулиці (зразок)

І.  Дороге серцю місце.

ІІ. Найкрасивіша в світі вулиця.

1. Історія вулиці.
2. Місце розташування і розміри.
3. Окраса вулиці.
4. Забудова моєї вулиці.
5. Найцікавіший будинок, магазини, установи тощо
6. Місця відпочинку
7. Озеленення
8. Як змінилася вулиця останнім часом
9. Вулиця вдень і ввечері (у різні пори року)

ІІІ. Моя вулиця – моя маленька батьківщина, і немає за неї ріднішої!

• Зачитування вчителем зразків учнівських творів-описів  рідної вулиці

У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім ма­ленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Друж­би Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, без дружби немає вірності, з дружби починається людяність.

Дванадцять років тому на місці кукурудзяного поля і колгоспних ферм «виріс» молодий житловий масив. Білі багатоповерхівки височіли над зем­лею, ніби торкаючись хмар рогачами телеантен, і самі нагадували хмари. Я і мої ровесники зростали разом із цим районом, тут нам усе близьке і знайоме.

Наша вулиця пряма і широка. Улітку тут багато зелені, адже на один бік припала лісосмуга, перетворена на затишну алею. З іншого, сонячного боку,— завжди багато квітів, проте і дерева за дванадцять років вже встигли підрости. Край вулиці виходить у поле. Із вікон верхніх поверхів відкривається чудо­вий краєвид — неосяжні зелені поля, які на початку літа золотяться соняшни­ковим сяйвом. Інший край вулиці впирається у широку автомобільну магіст­раль, за якою починаються приватні забудови. Хоча одноповерхові будиночки і претендують на оригінальність архітектури, я люблю багатоповерхівки. Особ­ливо приємно дивитися на дев’ятиповерхівки з візерунками біля дахів — це будинки поліпшеного планування. Вони виділяються своєю оригінальністю. Вулиця дуже довга, а з обох її країв розташувалися «Універсами». Їх спроек­товано майже однаково, тому вулиця набуває своєрідного обрамлення.

Для обслуговування жителів на території нашого мікрорайону за­плановано необхідні громадські та державні заклади. Більшою мірою вони розташовуються на перших поверхах багатоповерхових будинків, за ви­нятком хіба що магазинів і кафе. Кафе «Лотта» стало улюбленим місцем відпочинку молоді. А між будинками у затишних дворах розташувалися дитячі садочки та школи. В оточенні житлових будинків — моя школа.

Ця триповерхова споруда побудована так, що багато її вікон вихо­дять у внутрішній дворик із клумбою посередині, на якій росте велика ялина. Перед центральним входом полум’яніють на клумбах квіти, а бе­резова алея, яка веде до школи, створює затишок, підносить настрій.

Я люблю свою вулицю будь-якої пори, але особливо восени. Це час, коли все залите золотом, яке перемежовується з багрянцем.

Із вікна мого будинку добре простежується увесь мікрорайон, а лег­кий вітерець ранньої осені сповнює кімнату пахощами зів’ялого листя.

ІV.  Робота над усним  твором-описом  рідної вулиці за колективно складеним планом з використанням  самостійно  дібраних робочих матеріалів

• Прослухування  3-4 усних творів.
• Колективне обговорення  прослуханих усних творів.

V. Підведення підсумків уроку

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VІІ. Домашнє завдання. Продовжити розпочату на уроці (записати твір-опис вулиці в зошит)